МУНІЦИПАЛЬНИЙ ТЕАТР м. Бориспіль

1. Дитяча театральна студія «Бориспільські діамантики»:

2. Дитяча хореографічна студія «Бориспільські діамантики»

«ТС» від 06 травня 2016 року

Бориспільським театралам

У Бориспільському муніципальному театрі нещодавно відбулася чергова прем’єра. Трилер сучасного німецького драматурга Шиммельпфенінга «Жінка з минулих років» не для тих театралів, хто звик лише до легких розважальних видовищ чи любить суто детективну тематику, замішану на побутовому криміналі. Цю виставу адресовано тим, хто звик не бездумно «ковтати», можливо й, гарно закручені сюжети, а думати, у чомусь знаходячи паралелі з власним життям. Режисер Анна Самініна каже про це так: «Мене вже давно цікавила тема зради, її наслідків. Адже все те погане, що зроблено в нашому житті, нікуди не дівається, воно збирається в згусток, може повернутися і засмоктати тебе, скільки б часу не минуло. Ця вистава не дає однозначної відповіді на всі запитання, а спонукає до розумової праці, вона складається з багатьох пазлів, які активний, думаючий глядач складає разом з її героями».

У Муніципальному театрі Бориспільської міської ради напередодні Пасхи відбулося свято «Світлий день Великдень». Невеличку тематичну виставу показали учасники дитячої театральної студії «Бориспільські діамантики» - викладач та художній керівник театру Поминальна Галина Сергіївна та учасники дитячої хореографічної студії – викладач та балетмейстер театру Смирнова Наталя Михайлівна. Це вже друга сумісна робота, яку зробили дитячі студії, що діють при Муніципальному театрі нашого міста. Нагадаємо, що першою такою сумісною роботою була вистава «На Миколая».

27 березня Бориспільський муніципальний театр показав бориспільцям народний водевіль «Кум-мірошник» за твором Дмитра Дмитренка, поставлений за сучасною режисурою і в оригінальному виконанні. Режисер вистави Марія Караман, авторка нашумілого столичного проекту «TRAMWAY», театральне дійство якого насправді відбувається в трамваї, що їде по маршруту від Контрактової площі до Оболоні столичними вулицями.

«Трудова слава» від 25 березня 2016 року

До Міжнародного Дня театру

Інтерв’ю з режисером

На бориспільському театральному небосхилі з’явилося нове ім’я. Знайомтеся: Анна Самініна — відома в столичних театральних колах режисер, актриса кіно і театру, викладач майстерності актора в Київському Національному університеті культури і мистецтв. Віднедавна зарахована до штату Бориспільського муніципального театру на посаду режисера. Бориспільські театрали переглянули одну за одною протягом трьох місяців три її вистави. Стосовно ж творчості, то оригінальні постановки А. Самініної вразили новаторським підходом до втілення творчих ідей, оригінальною режисурою. Розмова з режисером відбувається напередодні відзначення 27 березня Міжнародного Дня театру.

Наталія Можайкіна,
«Трудова слава» від 04 березня 2016 року

Вони обидві працюють у Бориспільському муніципальному театрі, обидві творчі талановиті особистості. І обидві просто вродливі жінки! Дивовижний збіг обставин – вони ще й народилися в один день, 4 березня, тільки в різні роки. А цьогоріч, як з’ясувалося, ще й в один день відзначають свої ювілеї.

Тетяна Підгурська,
«Трудова слава» від 26 лютого 2016 року

Муніципальний театр Бориспільської міської ради продовжує підкорювати серця глядачів. 13 лютого заклад здивував не лише постановкою, а й неординарним рішенням залучення публіки. Так, на маленькій, однак компактній сцені, студенти Київського національного університету культури та мистецтв презентували сучасну мелодраму без антракту «Валентинів день».

Бориспільським театралам

Наталія Можайкіна,
«Трудова слава» від 26 лютого 2016 року

Столичний театр лірики та драми «Течія» представив у нашому місті моно-виставу за мотивами поем Т. Шевченка «Відьма» і «Княжна», яку до цього схвально сприйняли не лише глядачі Києва, а й Японії. Виконувала її актриса театру і кіно, поет і публіцист Наталія Морозова-Шимада. Протягом сценічного дійства глядачі разом із нею занурилися у бурхливе море трагедійної шевченкової поезії. Навіть не вірилося, що всі ці образи -- від ніжної і чистої княжни до жорстокого брутального князя, створює на сцені одна людина. Після вистави актриса, відповідаючи на запитання, в чому різниця між моно-виставою і декламацією, сказала: «Навантаження значно більше, якщо декламатор просто розповідає, то виконавцю моно-вистави доводиться проживати на сцені життя своїх персонажів».